Борис Гриньов, заступник голови Державного агентства з науки, інновацій і інформатизації в Україні, і співголова Спільної робочої групи, заявив, що до пріоритетів його країни належать інформаційно-комунікаційні технології, енергоефективність, охорона довкілля, природничі науки і нові матеріали. «Спільні заходи в цих сферах можуть бути фінансовані за умови, що вони будуть зосереджені на аспектах безпеки, які стосуються миру і стабільності», – сказав д-р Деніз Бетен, радник з питань SPS і співробітництва з партнерами при Відділі НАТО з нових викликів безпеці (ESC), і співголова засідання. Олег Анпілогов, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації, наголосив на необхідності залучення наукових кіл до розв’язання військових і цивільних питань безпеки. Він наголосив на внеску наукових досліджень в поліпшення розуміння соціальних причин заворушень і тероризму, а також в розробку найновіших технологій виробництва детекторів, сканерів і енергозберігаючих пристроїв. «Харківська обласна державна адміністрація цілком підтримує програму SPS і її проекти», – сказав він.

Україна: активний науковий партнер

«Україна є найактивнішою країною-партнером після Росії за кількістю заходів у рамках SPS», – сказав д-р Бетен. – Ми заохочуємо українських науковців подавати більше заявок на участь у семінарах і навчальних курсах з метою кращої інтеграції молодих науковців у міжнародну наукову спільноту».
Д-р Бетен наголосив на важливості продовження Україною фінансування українських інститутів і науковців, які працюють над багаторічними проектами SPS, задля забезпечення сталості. SPS надає підтримку співробітництву між науковцями і експертами в ряді важливих для НАТО і України сфер. Серед останніх заходів, фінансованих за рахунок SPS, – міжнародна конференція у Львові, Україна, на якій обговорювалися нові виклики безпеці, в тому числі енергетична безпека, боротьба з тероризмом і кіберзахист; спільний українсько-білоруський проект з моніторингу і прогнозування повеней у басейні річки Прип’ять; і проект НЕСТОР, метою якого є удосконалення виявлення зображень високої роздільної здатності для застосування в медицині, виявлення контрабанди, вибухових речовин, екологічної безпеки і цілей судово-медичної експертизи. Перебуваючи в Харкові, представники SPS НАТО відвідали Інститут монокристалів і Національний науковий центр, де ведеться робота над попередніми проектами SPS.